За матеріалами виступу на круглому столі Інституту глобальної політики «Російський авторитаризм як загроза глобальній безпеці»
«Іноді у мене складається враження, що сама природа будь-якої форми російської держави є суїцидальною. Вона у підсумку призводить до суїциду цієї ж держави. І хто ініціатор такого суїциду? Той же… російський народ»
Я – представник Комітету Інгушської Незалежності і є обраним генеральним секретарем організації NESA – North Eurasian Solidarity Alliance. Це організація, до якої входять чотири неросійські народи – буряти, якути, калмики та інгуші. Ми об’єдналися з метою домогтися незалежності від Росії. Що нас привело до цього? Як би торкаючись теми цієї конференції, ми, напевно, найбільш зацікавлена сторона в глобальній незалежності від російського мілітаризму. І шлях до цієї глобальної безпеки, в першу чергу, лежить через правду, яку ми повинні говорити по всяк час. І тільки правда, що нас оточує, може вивести на якісь шляхи розв’язування посталих проблем. І в першу чергу, ми повинні навчитися двох речей: говорити правду і слухати правду, яку нам говорять у Кремлі. А в Кремлі, в принципі, ніколи не брешуть ні про свої плани, ні про свою стратегію.
Колись Путін сказав, що у Росії немає кордонів. Насправді у Росії і немає цих кордонів. Росія отримала шанс, черговий шанс у 1991 році… Ніхто не нападав на Росію, ніяких окупаційних військ на її території не було. Але що зробила демократична Росія, яка мала всесвітню підтримку? Вона через 5 місяців розпочала війну в Придністров’ї, в Трансністрії. Далі Росія, за 32 роки своєї незалежності, не воювала від сили 2 роки, після поразки в Чечні. Решту часу Росія провела у війнах: чи то в Чечні, чи з інгушами, чи то розпалюючи громадянську війну в Таджикистані, про що зараз розповідає полковник Квачков.
І окрема історія з Грузією, де вони розпалювали сепаратизм. І Шойгу був особою, яка відповідала за постачання зброї добровольцям в Абхазію і Південну Осетію.
І що ми бачимо? Ми бачимо, що два попередні розпади російської держави, Російської імперії та Радянського Союзу, зробили світ тільки кращим. Тому що після розвалу Російської імперії ми отримали незалежні країни Балтії, Польщу, Фінляндію тощо. Що, природно, послабило можливості майбутнього тирана Сталіна, який, звичайно ж, спробував потім все повернути.
Після розпаду Радянського Союзу ми знаходимося, напевно, в найкращому моменті історії, коли Росія зараз не має можливості мобілізувати мільйони, десятки мільйонів жителів Середньої Азії, колишніх радянських республік. Уявіть, що б сьогодні відчувала українська армія і чи вистачило б елементарно у української армії боєкомплекту, щоб зупинити живі хвилі з таджиків, узбеків, казахів, киргизів тощо. Ми, неросійські народи, абсолютно не зацікавлені в жодних війнах. У нас немає ніяких експансіоністських ідей чи думок. Ми абсолютно підтримуємо російський народ у його прагненні встановити у себе демократію, автократію, монархію, що завгодно, але «у себе». Далі вже якось без нас.
Саме ґрунтуючись на цьому, всі політичні сили, партії, які є у бурятського, якутського, калмицького народів, провели з’їзди, створили комітети незалежності та інші свої організації, які проголосили незалежність від Росії і оприлюднили декрети про створення власних збройних сил. Тобто, ми зараз знаходимося в точці, коли ми зрозуміли, що повернення якогось більше немає. Грати в якісь ще експерименти з росіянами, пропонуючи спробувати ще раз зробити якогось Єльцина? Ні, ми не хочемо більше такого створювати. Якщо у когось є таке бажання, то можете його створити, але без нашої участі. Річ в тому, що Росія зараз використовує нас, неросіян, як гарматне м’ясо.
Ба більше, скажімо так, частина тих людей, які заявляють про себе як про російську опозицію, сьогодні намагаються, доречно чи недоречно, заявити, що у всіх воєнних злочинах і подіях, що відбуваються в Україні, винні кадирівці, буряти, якути! Хто завгодно, але не росіяни… Насправді ми всі повинні усвідомлювати, що, судячи з того, що війна триває четвертий рік, в Росії немає ніяких таких, хто проти неї. Тут навіть хтось наводив статистику, що в Німеччині під час Другої світової війни було в 5 разів більше засуджено людей, які виступали проти війни, ніж їх було засуджено в Росії.
Нещодавно був на Вовчанському напрямку. У росіян там немає нестачі з піхотою. Попередній спікер розповідав про економічні аспекти цієї війни. Так ось, ми, неросіяни, бачимо ці економічні аспекти трохи інакше. Ми бачимо, що саме російська піхота добиває своїх поранених, нікуди їх не евакуює. Коли я почав розбиратися в такому питанні, з’ясувалося, що це… відчутна економія для російського бюджету. Тобто, така особа визнається зниклою безвісти, відповідно, за неї не потрібно виплачувати компенсації, пенсій! Нічого!
Хочемо сказати, що ми просто по-людськи втомилися від росіян. Тому що ми абсолютно різні. Ми ментально різні, ми культурно різні, ми нічого не маємо проти того, щоб вони жили в наших республіках тощо. Але ми не хочемо жодного російського управління. Це правда. Це управління намагалися нав’язати за часів царату, за часів комуністів. І зараз цього домагається путінізм.
Іноді у мене складається враження, що сама природа будь-якої форми російської держави є суїцидальною. Вона у підсумку призводить до суїциду цієї ж держави. І хто ініціатор такого суїциду? Той же… російський народ. Тому що у неросіян немає такої можливості, щоб вони якось могли впливати. Росіяни самі розв’язують це питання. І всі спроби пана Трампа, товаришів зі США чи когось іншого врятувати Росію, звичайно, безплідні і приречені. Тому що це від них не залежить. І я не вважаю, що вся справа в Путіні, що якщо він помре чи з’являться якісь путінські еліти, то все зміниться. Нічого не зміниться! Російський народ хотів Путіна – його й отримав.
Сьогодні всі говорять про війну в Україні, як про жахливу трагедію. Господи, що сталося? Ну, вибачте, а війна в Грузії, а війна в Чечні? Це було що? А війна в Таджикистані? Тобто, кажімо правду, що ця війна перейшла в активну фазу саме тому, що Росія зрозуміла, що тими колишніми способами, про які писав начальник генерального штабу Герасимов, зробімо гібридну війну і виграємо все, це не спрацює.
З 2014 року я перебував на Донбасі в складі місії ОБСЄ і бачив все це на власні очі. Ось коли вони зрозуміли, що це не спрацьовує, вони прийшли до рішення: так, необхідно щось робити. Звичайно, у них були свої розрахунки, і вони виявилися, слава Богу, помилковими. Але якщо світ підтримає прагнення всіх неросійських народів відокремитися від Росії, щоб жити на своїх історичних територіях, то наступної війни вже не буде. Тому що Росія фізично не зможе воювати. Як сьогодні Росія не має тих можливостей і ресурсів, які мав Радянський Союз, так Росія в майбутньому і не матиме можливості продовжувати ці війни.
А з боку, так званих, хороших росіян, російської опозиції, ми часто чуємо: гаразд, проведімо референдуми. Зрештою, ми не входили до складу Росії за підсумками референдуму, то чому ми повинні з неї виходити за підсумками референдуму? Нам незрозуміло. Причому, добрі росіяни і російська опозиція вкладають у слово «референдум» те, що вони прекрасно розуміють. Що ними проводилася спочатку, при окупації цих територій, політика заміни населення, політика знищення місцевого населення. І сьогодні в Бурятії або в Якутії, в багатьох інших регіонах відсоток російського населення такий, що проведення референдуму заздалегідь приречене на провал. Якби країни Балтії виходили на референдум, ще питання, хто б вийшов, тому що там теж відсоток був такий, що викликало б сумнів.
Тому вважаю, якщо ми хочемо в майбутньому безпеки, якщо ми хочемо мирного життя для Європи, для неросіян і для самих росіян, то, у врешті-решт, потрібно розв’язати питання кордону російської держави. М’яко кажучи, на тлі того, що є, це буде make Russia small again. Все. І всі проблеми будуть усунені без дагестанців, без чеченців, без якутів, бурятів і так далі, і без їхніх територій. І найголовніше – без їхніх ресурсів, які сьогодні Росія безжально висмоктує, не залишаючи місцевим ні-чо-го. Що багатший регіон, то стає біднішим регіон. Що більше в його надрах нафти, алмазів, газів, то більш злиденне, бідніше там життя. Коли про це говориш на Заході, на тебе дивляться і не розуміють, а чому так? І в цьому полягає головна проблема: Захід не розуміє процесів, що відбуваються всередині Росії. Поїздки до Москви, ходіння білими ночами по Санкт-Петербургу не дають західній людині жодної уяви про те, що насправді твориться в Росії. І якщо на сьогодні Росія не відчуває нестачі в бажаючих воювати, то це свідчення того, що ці ж люди, які сьогодні масово йдуть в Україну воювати, завтра будуть масово виступати за демократію? Ні!
Наступним президентом Росії, найімовірніше, стане Ігор Іванович Стрєлков, якщо ми будемо спиратися на думку російського народу.
Магомед ТОРІЄВ,
генеральний секретар NESA,
представник Комітету Інгушської Незалежності
